ВІДКРИТІ ТА ЗАКРИТІ ЗОНИ
Наступне завдання – визначити відкриті та закриті зони. Для простого розуміння закрита зона – це та яка проглядається лише з 1 сторони, це може бути щільна посадка композиції або живий паркан, також можна віднести забудови. Відкрита зона – це звичайний газон або невеликі квітники, відкрита зона зазвичай до 70 сантиметрів заввишки, тобто добре проглядається.
Співвідношення зон залежить лише від Вас та ваших уподобань, чи відкрита Ви людина чи закрита і хочете сховатися від сусідів. Звичайно досить гармонійно буде виглядати коли відкриті та закриті зони будуть у синтезі.
Закриті зони на проекті прийнято заштриховувати, тоді гарно проглядаються відкриті зони, які будуть білого кольору. Заштрихувавши, можна переглянути чи вистачає закритих зон чи треба буде ще зробити якісь насадження для того щоб перекрити паркан чи зробити притінену зону. Не переймайтеся, якщо відкриті зони будуть здатися Вам порожніми, ми ще дійдемо до їхнього засадження та упорядкування.
ОПТИМАЛЬНЕ РОЗТАШУВАННЯ ДОРІЖОК
Ось Ви плавно підійшли до етапу, на якому будемо визначати оптимальне розташування доріжок/стежок. Існує кілька варіантів, доріжки є основні та похідні від неї, тобто другорядні. Перш за все основна доріжка має поєднувати функціональні зони, які ми визначали раніше. Нижче на прикладах зазначено, що часті помилки під час прокладання основних доріжок.
1. 
Недоліки:
- - ділити ділянку на дві частини
- - продивляється пряме напрям, складно роздивитись, що навколо/підійти ближче
- - до водойми доріжки немає
2.
Доріжка проходить по межі газону.
Недоліки: дуже помітний поділ відкритої зони та закритої
Перші два варіанти є неправильними та не зручними у використанні. Тому не раджу робити саме так, але нагадаю, що немає таких зрозуміти правильно чи ні, робіть на Ваш розум так, як вам подобається.
3.
На мою думку, найоптимальніший варіант, оскільки стібка переходити з однієї зони в іншу є доступ до всіх основних елементів та акцентів, які запланували. За допомогою високих насаджень по дві сторони доріжки після озерця, з'являється ефект «вау» коли після них видно альтанку.
Важливо! Основна доріжка має бути однією плавною лінією.
Якщо до певної зони не часто/ цілорично ходити (наприклад, до водойми взимку ніхто не ходитиме, чи до міста), то туди можна зробити додаткову/другорядну стежку, як відгалуження від основної доріжки (можливо навіть з іншого матеріалу).
Не варто робити доріжки посередині газону, їм має бути виправдання, якщо Ви все-таки хочете зробити доріжку через відкриту ділянку з газоном то по обидві сторони потрібно спланувати якісь клумбочки чи насадження або зробити акцент на її вигині (цікаве дерево чи кущ), якщо доріжка хвиляста.
Я виділяю ТОП 5 пунктів, які допоможуть вам розпланувати ідеальну доріжку
- Основна доріжка має бути однією плавною лінією.
- Другорядні доріжки мають право бути, але звертайте увагу на як часто вони будуть використовуватися, відповідно до цього підбирайте матеріал.
- До кожної функціональної зони має бути додаткова доріжка/похідна від основної, якщо основна не проходить через цю зону.
- Кожній доріжці має бути призначення (шлях до певної точки).
- Пофантазуйте, уявіть, що ви гуляєте ділянкою з різних сторін, куди б ви хотіли піти, що ви бачите перед собою, це допоможе Вам.
РОЗСТАВЛЯЄМО АКЦЕНТИ
Наступним етапом проектування – розставляємо акценти. При оформленні садової ділянки треба пам'ятати про те, що кожен садок індивідуальний саме своїми акцентами – тобто видовими точками, які привертають погляд будь-якого глядача. Акценти хіба що виділяються і натомість саду незвичайною формою, кольором, несуть смислове навантаження іноді, підкреслюючи стиль саду.
Спершу визначте точки з якої продивляються певні частини ділянки (з тераси, з альтанки, з лавки, з вікон і т.д.) потім дивуємося що з цих точок проглядається, якщо є на що подивитися то так і залишаємо, якщо бачимо стіну будинку чи позначаємо собі, що там потрібно, щось поставити посадити (схематично на проекті) – це буде нашим акцентом.
Акцент можна зробити на розгалуженні стібки, яка веде до різних функціональних зон, у цьому розгалуженні можна посадити якусь композицію. За якою не будуть проглядатися ці функціональні зони, тобто пройшовши наш акцент, буде певний ефект «неочікуваності», побачивши з одного боку альтанку, а з іншого — наприклад водойму.
Щодо альтанки, то її можна обіграти/обсадити плетучими/квітучими/цветовими рослинами, щоб звернути на неї увагу чи просто додати естетичності або просто поряд посадити акцентну композицію.
Розставляючи акценти уявляйте, що Ви гуляєте стежками з різних сторін і що ви можете побачити чи куди впадає Ваш погляд з певної зони. Дуже добре коли акцент проглядається з різних видових точок, які ми визначали раніше чи з однієї точки видно кілька акцентів, та не варто для кожної видової точки придумувати окремий акцент. Надто багато акцентів, складно поєднати в одну гармонійну картинку.
Що ж можна використовувати як акцент у саду? Все, що завгодно: кущ півонії, садову скульптуру, яскраву лавку, якийсь виріб, що привертає увагу, рослина з незвичайним кольором листя, керамічний глечик, контейнер з квітучою рослиною, водоспад, плакуче дерево та багато іншого.
РОЗБИВАННЯ НА ФРАГМЕНТИ
На даному етапі ми у графічному вигляді зобразимо де і що буде та приблизно яких розмірів. Зрозуміло через масштабність ми не можемо зробити повну деталізацію на основному проекті з того, що буде неудобно читати. Особливо це стосується квітників, де буде дуже складно на плані в 1 см зобразити те, що буде насправді в 1м.
Дивимось на готовий план (зі всіма стібками, видовими точками, акцентами і т.д.) та розділяємо умовно на зони/фрагменти, які перенесемо на інші аркуші у збільшеному масштабі, щоби пропрацювати деталі, ці фрагменти можна пронумерувати, щоб не сплутатися. Масштаб оберіть будь-який зручний для Вас.
(Продовження читайте у частині 3 )
Для легкого переходу просто натисніть на "частині 3" вище